Ігри за всесвітом Властелина Перснів зазвичай створюються відповідно до модних тенденцій і концепцій. Калька з WoW і DotA 2 вже знята, а от до Assassin’s Creed руки досі не дійшли. Тепер же настав час освоїти популярну ігрову модель у рамках проекту Middle-earth: Shadow of Mordor. Хотілося вірити, що культовий всесвіт подарує епічно крутий сюжет, проте дива не сталося. У ролі слідопита Таліона ми будемо мститися оркам на чолі з Чорною Рукою Саурона, яка вбила його дружину і сина. При цьому вдасться заручитися підтримкою легендарного ельфійського коваля, який викував ті самі кільця сили, підкорені згодом єдиному кільцю Саурона. Він теж хоче помститися Чорній Руці, і в цьому їхні шляхи з головним героєм перетинаються. І на більше не розраховуйте. Так, нечисленні сюжетні сцени непогано поставлені і чудово озвучені, але це не більше ніж стара казка про те, як «вороги спалили рідну хату».
Серцем же гри є не сюжет, а ігровий процес. Гравцям пропонують відносно невеликий, але відкритий світ, у якому співіснують кілька угруповань орків зі своїми вождями та генералами. Таліон бігає по пустках Мордора і веде партизанську війну, здійснюючи диверсійні вилазки або нищівні рейди на зеленошкірих.
Нічого надзвичайного в його арсеналі немає: трохи slo-mo при стрільбі з лука, трохи простенького стелса і казуального паркуру, бойова система, створена за секретними бетменівськими кресленнями, можливість покататися на здоровенних маунтах та побічні завдання для відкриття покращень вашої зброї, які мають сумнівне значення і користь.
Однак саме той козир, навколо якого крутилися основні рекламні танці – система Nemesis – фактично є рятівним кругом для всього проекту. Вона додає грі того самого рандому, що дозволяє змиритися з відносною одноманітністю ігрової механіки. Орки демонструють приголомшливе видовове різноманіття, а їхні командири можуть мати безліч специфічних особливостей та вразливостей, згенерованих випадковим чином. В підсумку все зводиться до цікавої PvE-полювання за фрагами: ви стаєте сильнішими, вбиваючи орків-ватажків, орки-аутсайдери можуть піднятися на звільнені вами вакансії, а більш успішні ватажки стануть ще сильнішими, вбивши Таліона і змусивши його знову відродитися – померти він не може, але наслідками власних помилок доводиться рахуватися. Гра може похвалитися приємною графікою та ефектами (особливо вдало вийшов дощ).
Вищезгадані різноманітні орки також заслуговують на увагу, як і анімація бою – прийоми і добивання виглядають ефектно і не демонструють набридливого повторення двох-трьох рухів. Водночас ландшафтний дизайн залишає бажати кращого. Тобто так, це пустки Мордора, там нудно і одноманітно за визначенням, але при цьому левел-дизайнери надто наполегливо виганяють Таліона на відкриті простори, практично не намагаючись перенести місце дії в якісь печери або споруди.
В підсумку гра вийшла непоганою і затягує, але, на жаль, не через захопливий сюжет чи унікальну механіку, а через приємний зовнішній вигляд і унікальний орочий рандом, помножений на перевірені поряд ігор ігрові елементи. Тим, хто чекав гру тільки через те, що це LoR, можна особливо не хвилюватися, а от фанатам Assassin’s Creed і Batman Arkham City обов’язково варто поглянути.
